Український Новий Заповіт (Пер. WBTC)

Переводы: (скрыть)(показать)
LXX Darby GRBP NRT IBSNT UBY NIV Jub GRBN EN_KA NGB GNT_TR Tanah Th_Ef MDR UKH Bible_UA_Kulish Комментарий Далласской БС LOP ITL Barkly NA28 GURF GR_STR SCH2000NEU New Russian Translation VANI LB CAS PodStr BibCH UKDER UK_WBTC SLR PRBT KZB NT_HEB MLD TORA TR_Stephanus GBB NT_OdBel 22_Macartur_1Cor_Ef VL_78 UBT SLAV BHS_UTF8 JNT UKR KJV-Str LXX_BS BFW_FAH DONV FIN1938 EKKL_DYAK BB_WS NTJS EEB FR-BLS UNT KJV NTOB NCB McArturNT Makarij3 BibST FIN1776 NT-CSL RST Mc Artur NT BBS ElbFld RBSOT GTNT ACV INTL ITAL NA27 AEB BARC NZUZ שRCCV TORA - SOCH LOGIC VCT LXX_Rahlfs-Hanhart DRB TanahGurf KYB DallasComment GERM1951 Dallas Jantzen-NT BRUX LXX_AB LANT JNT2 NVT
Книги: (скрыть)(показать)
. Матв. Мар. Лук. Iоан. Дiї. Яков. 1Пет. 2Пет. 1Iоан. 2Iоан. 3Iоан. Юди. Рим. 1Кор. 2Кор. Ґал. Еф. Фил. Кол. 1Сал. 2Сал. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Євр. Одкровен.
Главы: (скрыть)(показать)
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28

Український Новий Заповіт (Пер. WBTC)

Вiд Матвiя 27

1 Вранці наступного дня всі первосвященики й старійшини зустрілися й порадилися, як їм вбити Ісуса.

2 Його зв'язали й повели, щоб передати прокуратору Пилату.

3 На той час Юда, що зрадив Ісуса, побачивши, що Ісуса було об'явлено винним, розкаявся у вчиненому й повернув тридцять срібняків первосвященикам і старійшинам.

4 Він сказав: «Я згрішив, видавши невинного на смерть». «Що нам до того? - відповіли йому. - Це твоя справа!»

5 І він кинув ті срібні гроші у храмі, пішов і повісився.

6 Первосвященики, піднявши монети, мовили: «По Закону не годиться класти ці гроші до скарбниці, бо це плата за пролиту кров».

7 Тоді, порадившись, вони придбали на ті гроші шматок землі, що звався Гончарним Полем, щоб ховати на ньому чужинців.

8 Ось чому те поле й досі зветься Кривавим Полем.

9 Так збулися слова пророка Єремії: «І взяли вони тридцять срібняків, ціну, що призначили за Нього сини Ізраїля,

10 й віддали їх за Гончарне Поле, як Господь указав мені на те».

11 Тим часом Ісус став перед прокуратором, і той Його спитав: «Ти Цар Юдейський?» На що Він мовив: «Це твої слова».

12 А коли первосвященики й старійшини почали перед Пилатом звинувачувати Його, Він не вимовив жодного слова.

13 Тоді Пилат знову спитав: «Хіба Ти не чуєш усі ці звинувачення проти Себе?»

14 Але Ісус і слова не відповів на жодне зі звинувачень. Пилат був дуже здивований.

15 На Пасху прокуратор за звичаєм звільняв перед народом будь-якого в'язня, що хотіли люди.

16 На той час у в'язниці сидів відомий злочинець Варавва.

17 Тож коли натовп зібрався, Пилат запитав: «Кого ви хочете, щоб я відпустив для вас - Варавву чи Ісуса, що зветься Христом?»

18 (Пилат знав, що первосвященики і старійшини віддали Ісуса, бо заздрили Йому.

19 Коли Пилат засідав у суді, його дружина прислала слугу переказати йому: «Ти не повинен нічого робити Цьому невинному, бо я бачила про Нього сон цієї ночі і була засмучена весь день»).

20 Але первосвященики й старійшини умовили натовп просити Пилата звільнити Варавву і засудити до страти Ісуса.

21 І через те, коли правитель запитав усіх: «Кого з цих двох ви хочете звільнити?», - ті відповіли: «Варавву!»

22 Пилат знову звернувся до них: «Що ж мені робити з Ісусом, що зветься Христом?» І всі гукнули: «Нехай Його розіпнуть!»

23 «Чому? - мовив Пилат. - Що злого Він учинив?» Тоді всі ще більше загукали: «Нехай Його розіпнуть!»

24 Пилат, побачивши, що він нічого не вдіє, і що натовп може вибухнути невдоволенням, узяв трохи води й умив руки перед натовпом, мовивши: «Я не винен у Його смерті. Вирішуйте самі!»

25 У відповідь з натовпу вигукнули: «Нехай кров Його буде на нас і наших дітях!»

26 І тоді він відпустив Варавву, а Ісуса наказав побити батогами, а тоді віддав розіп'яти.

27 Воїни правителя відвели Ісуса до палацу, де був правитель, і зібралися гуртом навколо Нього.

28 Роздягнувши Його, вони накинули на Нього багряну одежу, на голову сплели тернового вінка, а в праву руку дали ціпок.

29 Впавши на коліна перед Ним, почали глузувати з Нього: «Ми славимо Тебе, Царю Юдейський!».

30 Вони били Його палицями по голові й плювали на Нього.

31 Як скінчили вони знущатися, то зняли багряну одежу, вбрали Його у Його власний одяг і повели на розп'яття.

32 Виходячи, вони зустріли одного киреянина на ім'я Симон і примусили його нести Ісусового хреста.

33 Коли ж вони прийшли до місця під назвою Ґоліофа, що означає «лобне місце», то дали Ісусові випити вина, змішаного з жовчю.

34 Та покуштувавши трохи, Він не став його пити.

35 Розіп'явши Його, вони між собою розіграли в кості вбрання

36 та й посідали там стерегти Його.

37 На хресті над головою прибили дощечку з написом-звинуваченням: «ЦЕ ІСУС, ЦАР ЮДЕЙСЬКИЙ».

38 Двоє злочинців були розіп'яті разом з Ним - один праворуч, а другий ліворуч.

39 Проходячи повз, люди лихословили, збиткувалися з Ісуса й хитали головами,

40 промовляючи: «Гей, Ти, що збирався зруйнувати храм і відбудувати його за три дні, врятуй хоча б Себе Самого. Якщо Ти Син Божий, то зійди з хреста».

41 Первосвященики разом з книжниками та старійшинами також насміхалися з Ісуса, кажучи:

42 «Він рятував інших, а Себе Самого не може врятувати! Він же Цар Ізраїльський! То нехай зараз зійде з хреста, і ми повіримо в Нього.

43 Він вірить у Бога, тож нехай Бог Його і врятує зараз, якщо Бог Його вподобав, бо Сам же сказав: «Я - Божий Син».

44 І двоє злочинців, розіп'яті разом з Ним, також збиткувалися з Нього й лихословили.

45 Опівдні темрява зійшла на землю, і було так аж до третьої години.

46 Біля третьої Ісус голосно скрикнув: «Елі, Елі, лема савахвани?», що означає «Боже Мій, Боже Мій, чому Ти Мене покинув?»

47 Дехто з тих, що стояли поруч, чули це й між собою заговорили: «Він кличе Іллю!»

48 І тут один із них побіг, узяв губку, вмочив її у кисле вино і, настромивши на тростину, дав Йому напитися.

49 А інші казали: «Залиш Його. Подивимося, чи Ілля прийде Його рятувати».

50 Ісус іще раз голосно скрикнув і помер.

51 І тієї ж миті роздерлася надвоє завіса храму зверху до самого низу, й земля здригнулася, і скелі розкололися.

52 І склепи відкрилися, й багато померлих святих воскресло.

53 І вийшовши зі своїх гробниць після Ісусового воскресіння, вони пішли до святого міста Єрусалиму і явилися багатьом людям.

54 Сотник і ті, що стерегли з ним разом тіло, побачивши землетрус і все, що сталося, дуже перелякалися й мовили: «Це справді був Син Божий!».

55 Багато жінок, що йшли слідом за Ісусом від самої Ґалилеї, аби прислуговувати Йому, спостерігали за всім звіддалік.

56 Серед них були Марія Маідалена, інша Марія - мати Якова і Йосипа - та мати синів Зеведеєвих.

57 Коли настав вечір, прийшов один багач з Ариматеї, що звався Йосипом, який теж був учнем Ісуса.

58 З'явившись до Пилата, він попросив віддати йому Ісусове тіло. І Пилат наказав, щоб тіло віддали Йосипові.

59 Той узяв тіло, загорнув у чисте полотно й поклав до своєї нової гробниці, що сам вирубав у скелі.

60 Прикотивши до входу величезного каменя, він затулив ним вхід і пішов звідти.

61 Марія Маідалена й інша Марія залишилися сидіти навпроти гробниці.

62 Наступного дня після п'ятниці первосвященики й фарисеї зустрілися з Пилатом.

63 Вони мовили до прокуратора: «Ўановний, ми пригадали, що Той обманщик, ще коли був живий, сказав: «Я воскресну з мертвих через три дні».

64 Віддай наказ, щоб добре стерегли гробницю, поки не настане третій день, щоб Його учні не могли прийти й викрасти тіло, а тоді казати всім: «Він воскрес із мертвих». Бо цей останній обман буде ще гірший від першого».

65 Тоді Пилат відповів: «Ви можете взяти вартових. Ідіть і охороняйте, як знаєте».

66 Тож вони пішли стерегти гробницю і запечатали вхід, і залишили коло нього воїнів.