(Украинский)Новий Завіт (пер. Г. Деркач)

Переводы: (скрыть)(показать)
LXX Darby GRBP NRT IBSNT UBY NIV Jub GRBN EN_KA NGB GNT_TR Tanah Th_Ef MDR UKH Bible_UA_Kulish Комментарий Далласской БС LOP ITL Barkly NA28 GURF GR_STR SCH2000NEU New Russian Translation VANI LB CAS PodStr BibCH UKDER UK_WBTC SLR PRBT KZB NT_HEB MLD TORA TR_Stephanus GBB NT_OdBel 22_Macartur_1Cor_Ef VL_78 UBT SLAV BHS_UTF8 JNT UKR KJV-Str LXX_BS BFW_FAH DONV FIN1938 EKKL_DYAK BB_WS NTJS EEB FR-BLS UNT KJV NTOB NCB McArturNT Makarij3 BibST FIN1776 NT-CSL RST Mc Artur NT BBS ElbFld RBSOT GTNT ACV INTL ITAL NA27 AEB BARC NZUZ שRCCV TORA - SOCH LOGIC VCT LXX_Rahlfs-Hanhart DRB TanahGurf KYB DallasComment GERM1951 Dallas Jantzen-NT BRUX LXX_AB LANT JNT2 NVT
Книги: (скрыть)(показать)
(. Матв. Мар. Лук. Iван. Дiї. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Фил. Кол. 1Сол. 2Сол. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Євр. Як. 1Петр. 2Петр. 1Iван. 2Iван. 3Iван. Юд. Об. Пс. Пр.
Главы: (скрыть)(показать)
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28

(Украинский)Новий Завіт (пер. Г. Деркач)

Матвiя 27

1 Коли ж настав ранок, усі первосвященики і старійшини народу зібрали нараду проти Ісуса, щоб видати Його на смерть.

2 І, зв'язавши Його, повели і видали Його Понтію Пілатові, правителеві.

3 Тоді Іуда, котрий видав Його, побачивши, що Він засуджений, розкаявся і повернув тридцять срібняків первосвященикам і старійшинам,

4 кажучи: «Згрішив я, видавши невинну кров». Вони ж сказали йому: «Що нам до того? Дивись сам».

5 І, кинувши срібняки в храмі, він вийшов, пішов та й повісився.

6 Первосвященики, взявши срібняки, сказали: «Не дозволено класти їх у скарбницю церковну, бо це ціна крові».

7 І, порадившись, купили за них поле в гончаря для поховання чужинців.

8 Тому і називається поле те «Полем крові» по цей день.

9 Тоді справдилося сказане через пророка Єремію, котрий сказав: «І вони взяли тридцять срібняків, ціну Оціненого, Котрого оцінили сини Ізраїля,

10 і дали за поле гончареве, як сказав мені Господь».

11 Ісус же став перед правителем. І правитель запитав Його: «Ти Цар Іудейський?» Ісус сказав йому: «Ти Сказав!»

12 Коли ж первосвященики і старійшини обвинувачували Його, Він нічого не відповідав.

13 Тоді Пілат каже Йому: «Не чуєш, скільки свідчать проти Тебе?»

14 І Він не відповів йому ні на одне слово, так що правитель був дуже здивований.

15 На свято Пасхи правитель мав звичай відпускати народові одного в'язня, якого вони хотіли.

16 Був тоді в них відомий в'язень, котрий звався Варавва.

17 І коли вони зібрались, то сказав їм Пілат: «Кого хочете, щоб я відпустив вам: Варавву чи Ісуса, Котрий називається Христом?»

18 Бо знав, що Його видали через заздрість.

19 І коли він сидів на судилищі, дружина його послала сказати йому: «Не чини нічого Праведникові цьому, бо сьогодні у сні я багато потерпіла за Нього».

20 Але первосвященики і старійшини намовили народ просити Варавву, а Ісуса погубити.

21 Тоді правитель запитав їх: «Кого з двох хочете, щоб я відпустив вам?» Вони відповіли: «Варавву».

22 Пілат говорить їм: «Що ж я зроблю з Ісусом, Котрий зветься Христом?» Кажуть йому всі: «Хай буде розп'ятий!»

23 Правитель сказав: «Яке ж зло Він вчинив?» Та вони ще сильніше кричали: «Хай буде розп'ятий!»

24 Пілат, бачучи, що ніщо не допомагає, а неспокій збільшується, взяв води, вмив руки перед народом і сказав: «Невинний я в крові Праведника цього, ось дивіться!»

25 І, відповідаючи, весь народ сказав: «Кров Його на нас і на дітях наших!»

26 Тоді відпустив їм Варавву, а Ісуса, збичувавши, видав на розп'яття.

27 Тоді воїни правителя, взявши Ісуса в преторію, зібрали навколо Нього весь полк.

28 І, роздягнувши Його, наділи на Нього багряницю.

29 І, сплівши вінок з тернини, поклали Йому на голову, і дали Йому в праву руку тростину; і, стаючи перед Ним на коліна, насміхалися над Ним і казали: «Радій, Царю Іудейський!»

30 І плювали на Нього, і, взявши тростину, били Його по голові.

31 А коли наглумилися над Ним, зняли з Нього багряницю, одягли Його в одежу Його і повели Його на розп'яття.

32 Виходячи, вони зустріли одного кірінеянина, на ім'я Симон, і нього змусили нести хрест Його.

33 І, прийшовши на місце, яке називається Голгофа, що значить: Череповище,

34 дали Ісусові пити оцет, змішаний з жовчю; і, покуштувавши, Він не схотів пити.

35 Розп'явши Його, ділили одежу Його, кидаючи жереб.

36 І, посідавши, стерегли Його там.

37 І прибили над головою Його напис, що визначав провину Його: Цей є Ісус, Цар Іудейський.

38 Тоді було розп'ято з Ним двох розбійників: одного праворуч, а другого ліворуч.

39 А ті, що проходили мимо, лихословили Його, киваючи головами своїми,

40 кажучи: «Ти, що храм руйнуєш і за три дні будуєш, спаси Себе Самого! Якщо Ти Син Божий, зійди з хреста!»

41 Так само і первосвященики з книжниками і старійшинами, насміхаючись, говорили:

42 «Інших спасав, а Себе Самого не може спасти! Якщо Він Цар Ізраїлів, нехай тепер зійде з хреста, і ми повіримо в Нього!

43 Він покладав надію на Бога, нехай тепер Бог визволить Його, якщо Він угодний Йому. Бо Він говорив: 'Я — Син Божий!'»

44 Також і розбійники, розп'яті з Ним, насміхалися з Нього.

45 Від шостої ж години темрява була по всій землі, аж до години дев'ятої.

46 А близько дев'ятої години, Ісус скрикнув сильним голосом: «Елі, Елі, лама савахфані?» Тобто: «Боже Мій, Боже Мій, навіщо Ти залишив Мене?»

47 Деякі з тих, що стояли там, почувши це, казали: 'Він кличе Іллю'.

48 І зараз же один з них підбіг, взяв губку, намочив її в оцті настромив на тростину і подав Йому пити.

49 А інші говорили: «Чекай, побачимо, чи прийде Ілля спасти Його!»

50 Ісус знов, скрикнувши сильним голосом, віддав дух.

51 І ось завіса в храмі роздерлася надвоє, зверху додолу, і земля затряслася, і скелі розкололись.

52 І гроби повідчинялись, багато тіл померлих святих воскресли

53 і, вийшовши з гробів по воскресінні Його, увійшли в святе місто і з'явились багатьом.

54 А сотник і ті, що з ним стерегли Ісуса, побачивши землетрус та те, що сталося, налякались дуже і говорили: «Істинно Він був Син Божий!»

55 Було там багато жінок, які дивилися здалеку, вони прийшли з Ісусом з Галілеї і служили Йому.

56 Між ними була Марія Магдалина і Марія, мати Якова і Йосифа, і мати синів Зеведеєвих.

57 Коли настав вечір, прийшов багатий чоловік з Аримафеї, на ім'я Йосиф, котрий також вчився в Ісуса.

58 Він прийшов до Пілата і просив тіла Ісусового. Тоді Пілат наказав віддати тіло.

59 І Йосиф взяв тіло, обгорнув його в чисте полотно

60 і поклав Його в новому своєму гробі, якого висік він у скелі. Привалив до дверей великий камінь і відійшов.

61 Була ж там Марія Магдалина і друга Марія, котрі сиділи навпроти гробу.

62 Наступного дня, після п'ятниці, зібрались первосвященики та фарисеї до Пілата

63 і сказали: «Пане, ми пригадали, що обманщик той, як ще був живий, сказав: 'По трьох днях воскресну!'.

64 То ж, накажи стерегти гріб до третього дня, щоб учні Його не прийшли вночі і не викрали Його, сказавши народові: 'Він воскрес з мертвих'. І буде останній обман гірший першого».

65 Пілат сказав їм: «Маєте сторожу, підіть і охороняйте, як знаєте».

66 Вони пішли й поставили біля гробу сторожу і приклали до каменя печать.