(Украинский)Новий Завіт (пер. Г. Деркач)

Переводы: (скрыть)(показать)
LXX Darby GRBP NRT IBSNT UBY NIV Jub GRBN EN_KA NGB GNT_TR Tanah Th_Ef MDR UKH Bible_UA_Kulish Комментарий Далласской БС LOP ITL Barkly NA28 GURF GR_STR SCH2000NEU New Russian Translation VANI LB CAS PodStr BibCH UKDER UK_WBTC SLR PRBT KZB NT_HEB MLD TORA TR_Stephanus GBB NT_OdBel 22_Macartur_1Cor_Ef VL_78 UBT SLAV BHS_UTF8 JNT UKR KJV-Str LXX_BS BFW_FAH DONV FIN1938 EKKL_DYAK BB_WS NTJS EEB FR-BLS UNT KJV NTOB NCB McArturNT Makarij3 BibST FIN1776 NT-CSL RST Mc Artur NT BBS ElbFld RBSOT GTNT ACV INTL ITAL NA27 AEB BARC NZUZ שRCCV TORA - SOCH LOGIC VCT LXX_Rahlfs-Hanhart DRB TanahGurf KYB DallasComment GERM1951 Dallas Jantzen-NT BRUX LXX_AB LANT JNT2 NVT
Книги: (скрыть)(показать)
(. Матв. Мар. Лук. Iван. Дiї. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Фил. Кол. 1Сол. 2Сол. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Євр. Як. 1Петр. 2Петр. 1Iван. 2Iван. 3Iван. Юд. Об. Пс. Пр.
Главы: (скрыть)(показать)
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28

(Украинский)Новий Завіт (пер. Г. Деркач)

Матвiя 22

1 А Ісус, відповідаючи, знов почав говорити їм притчами, кажучи:

2 «Царство Небесне подібне до Царя, котрий влаштував весілля синові своєму.

3 І послав рабів своїх кликати запрошених на весільний обід, і не схотіли прийти.

4 Знову послав інших рабів, кажучи: скажіть запрошеним: 'Ось я приготував обід мій; телята і все вгодоване заколене, і все готове; приходьте на весілля'.

5 Та вони, знехтувавши те, пішли, хто на поле своє, а хто на торг свій.

6 Інші ж, схопивши рабів його, скривдили і вбили їх.

7 Цар, почувши про це, розгнівався і, пославши військо своє, знищив убивць тих, і спалив місто їхнє.

8 Тоді каже він слугам своїм: 'Весільний обід готовий, але покликані не були достойні.

9 Тому ідіть на роздоріжжя і всіх, кого знайдете, кличте на весілля'.

10 І раби ті вийшли на дороги, і зібрали всіх, кого тільки знайшли, і злих і добрих. І весільний зал наповнився возлежалими гостями.

11 Цар прийшов подивитись на гостей і побачив там чоловіка одягненого не у весільну одежу.

12 І каже йому: 'Друже, як ти ввійшов сюди не у весільній одежі?' Та він мовчав.

13 Тоді цар сказав слугам: 'Зв'яжіть йому руки і ноги і вкиньте його в темряву кромішню. Там буде плач і скрегіт зубів!'

14 Бо багато покликаних, а мало вибраних».

15 Тоді фарисеї пішли і радились, як би зловити Його на слові.

16 І посилають до Нього учнів своїх з іродіанами, кажучи: «Учителю, ми знаєм, що Ти справедливий і навчаєш дороги Божої правдиво і не турбуєшся, щоб догоджати будь-кому, бо не дивишся ні на яку особу.

17 Отож, скажи нам: як Тобі здається? Чи належить давати податок кесареві, чи ні?»

18 Але Ісус, знаючи лукавство їхнє, сказав: «Чого спокушаєте Мене, лицеміри?

19 Покажіть Мені монету, якою платиться податок». І принесли Йому динарій.

20 І сказав їм: «Чиє це зображення і напис?»

21 Кажуть Йому: «Кесаря!» Тоді говорить їм: «То ж віддавайте кесареве кесарю, а Боже — Богу!»

22 Почувши це, вони здивувалися і, залишивши Його, відійшли.

23 У той день, підійшли до Нього саддукеї, які твердять, що нема воскресіння, і запитали Його,

24 кажучи: «Учителю, Мойсей сказав: 'Коли хто помре, не маючи дітей, то нехай брат його ожениться з дружиною його і відродить потомство братові своєму'.

25 Було сім братів: перший, оженившись, помер і, не маючи дітей, залишив дружину свою братові своєму.

26 Так само і другий, і третій, аж до сьомого.

27 Після всіх, померла і жінка.

28 Отже, по воскресінні, котрого з семи буде вона дружиною? Бо всі мали її».

29 Ісус сказав їм у відповідь: «Помиляєтесь, не знаючи Писання, ні сили Божої,

30 бо по воскресінні не женяться і заміж не виходять, але перебувають, як ангели Божі на небесах.

31 А про воскресіння мертвих хіба не читали ви, сказаного вам Богом:

32 'Я — Бог Авраама, Бог Ісаака і Бог Якова! Він не є Бог мертвих, а живих'».

33 І чуючи, народ дивувався вченню Його.

34 А фарисеї, почувши, що Він змусив саддукеїв замовкнути, зібралися разом.

35 І один з них, законник, спокушаючи Його, запитав, кажучи:

36 «Учителю, яка найбільша заповідь у законі?»

37 Ісус відповів йому: «'Люби Господа Бога твого всім серцем твоїм і всією душею твоєю, і всім розумом твоїм'.

38 Це є перша і найбільша заповідь.

39 Друга ж подібна до неї: 'Люби ближнього твого, як самого себе'.

40 На цих двох заповідях утверджується весь Закон і пророки».

41 Коли ж зібрались фарисеї, Ісус запитав їх:

42 «Що ви думаєте про Христа? Чий Він Син?» Кажуть Йому: «Давидів!»

43 Говорить їм: «Як же Давид в натхненні називав Його Господом, кажучи:

44 'Сказав Господь Господеві Моєму: Сиди праворуч Мене, доки не покладу ворогів Твоїх до підніжжя ніг Твоїх'.

45 Отже, коли Давид називає Його Господом, то як же Він син Йому?»

46 І ніхто не міг відповісти Йому ні слова; і з того дня ніхто більше не відважувався питати Його.