Український Новий Заповіт (Пер. WBTC)

Переводы: (скрыть)(показать)
LXX Darby GRBP NRT IBSNT UBY NIV Jub GRBN EN_KA NGB GNT_TR Tanah Th_Ef MDR UKH Bible_UA_Kulish Комментарий Далласской БС LOP ITL Barkly NA28 GURF GR_STR SCH2000NEU New Russian Translation VANI LB CAS PodStr BibCH UKDER UK_WBTC SLR PRBT KZB NT_HEB MLD TORA TR_Stephanus GBB NT_OdBel 22_Macartur_1Cor_Ef VL_78 UBT SLAV BHS_UTF8 JNT UKR KJV-Str LXX_BS BFW_FAH DONV FIN1938 EKKL_DYAK BB_WS NTJS EEB FR-BLS UNT KJV NTOB NCB McArturNT Makarij3 BibST FIN1776 NT-CSL RST Mc Artur NT BBS ElbFld RBSOT GTNT ACV INTL ITAL NA27 AEB BARC NZUZ שRCCV TORA - SOCH LOGIC VCT LXX_Rahlfs-Hanhart DRB TanahGurf KYB DallasComment GERM1951 Dallas Jantzen-NT BRUX LXX_AB LANT JNT2 NVT
Книги: (скрыть)(показать)
. Матв. Мар. Лук. Iоан. Дiї. Яков. 1Пет. 2Пет. 1Iоан. 2Iоан. 3Iоан. Юди. Рим. 1Кор. 2Кор. Ґал. Еф. Фил. Кол. 1Сал. 2Сал. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Євр. Одкровен.
Главы: (скрыть)(показать)
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28

Український Новий Заповіт (Пер. WBTC)

Вiд Матвiя 15

1 Тоді фарисеї та книжники з Єрусалиму підійшли до Ісуса й запитали Його:

2 «Чому Твої учні порушують звичаї предків наших? Вони не омивають руки перед прийняттям їжі!»

3 У відповідь Він сказав їм: «А ви чому порушуєте заповідь Божу заради своїх звичаїв?

4 Адже говорив Господь: «Ўануй батька й матір своїх». Бог також сказав: «Хто злословить на батька чи матір, тому смерть має бути».

5 А ви кажете: «Якщо хтось мовить до батька свого чи матері: «Я не можу вам допомогти, бо все, що я маю, належить Богу»,

6 - то він уже може не шанувати батьків своєю допомогою». Через цей ваш звичай відкидаєте заповідь Господню.

7 Лицеміри! Правильно пророчив про вас Ісая:

8 «Ці люди поважають мене на словах, та серця їхні далеко від мене.

9 Ўана їхня марна, бо вони вчать лише людських правил».

10 Ісус покликав людей до Себе й сказав їм: «Слухайте мене і розумійте!

11 Не те оскверняє людину, що потрапляє до рота, а те, що виходить з рота, - ось що оскверняє її!».

12 Тоді два учні підійшли до Ісуса й кажуть: «Чи зрозумів Ти, що фарисеї образилися на те, що Ти сказав?»

13 І відповів Ісус: «Кожна рослина, що не була посаджена Моїм Отцем Небесним, буде вирвана, то ж нехай собі йдуть.

14 Вони сліпці й поводирі сліпців. Та коли сліпий веде сліпого, то обидва впадуть до ями».

15 На те Петро сказав Йому: «Поясни нам значення притчі про те, що оскверняє людину».

16 Ісус мовив: «То ви ще й досі не зрозуміли?

17 Невже ви не знаєте, що все, що потрапляє людині до рота, йде у шлунок, а потім з тіла до відхожого місця?

18 А що виходить з уст, те йде від серця, а саме це й оскверняє людину.

19 Кажу Я це, бо від серця йде все зло: лихі думки, вбивства, перелюби, розпуста, крадіжки, лихослів'я та наклепи.

20 Ось що оскверняє людину. А їсти, не омивши руки, - це не осквернить її».

21 Ісус пішов звідти й подався до земель Тира та Сидона.

22 Прийшла до Нього одна з місцевих жінок, ханаанка, й почала голосити: «Змилуйся наді мною, Господи, Сину Давидів! У мене дочка біснувата, дуже страждає».

23 Та Ісус нічого їй не відповів. Тоді учні підійшли до Нього й почали просити: «Прожени її! Вона весь час іде за нами й кричить!»

24 У відповідь Він мовив: «Я посланий лише до заблудлих овець народу Ізраїльського».

25 Тоді вона підійшла до Ісуса, вклонилася і сказала: «Господи, поможи мені!»

26 І сказав Ісус: «Недобре брати хліб у дітей і кидати його собакам».

27 Тоді вона каже: «Це правда, Господи, але навіть собаки їдять крихти, що падають зі столу їхнього хазяїна».

28 На те Ісус відповів: «Жінко, твоя віра велика! Нехай буде те, чого ти бажаєш!» І тієї ж миті її дочка зцілилася.

29 Пішовши звідти, Ісус повернувся на берег Ґалилейського озера, вийшов на пагорб і сів там.

30 Багато людей підходило до Нього, приводячи з собою кривих, сліпих, калік, глухонімих та інших хворих. Вони клали їх на землю до Його ніг, а Він зціляв усіх.

31 Люди дивувалися, побачивши, що глухонімі розмовляють, каліки стають здорові, криві ходять, а сліпі бачать. І всі прославляли Бога Ізраїлевого.

32 Ісус покликав Своїх учнів і сказав: «Мені шкода цих людей, бо ось уже три дні, як вони зі Мною і не мають що їсти. Я не хочу відпустити їх голодними, щоб вони не ослабли по дорозі до дому».

33 Тоді учні мовили до Нього: «Де ж нам узяти доста хліба у цьому віддаленому місці, щоб нагодувати такий натовп?»

34 Ісус запитав їх: «Скільки у вас хлібин?» Ті відповіли: «Сім хлібин і кілька невеликих рибин».

35 Ісус звелів людям посідати на землю.

36 Тоді взяв хліб і рибу, воздав Богу дяку за їжу, розломив хліб і почав роздавати його учням Своїм, а ті - людям.

37 Усі їли, поки не наїлися, і позбирали куснів, що залишалися, сім кошиків.

38 І було тих, що їли, чотири тисячі чоловік, не рахуючи жінок та дітей.

39 Тоді Ісус відпустив людей, а Сам сів у човен і поплив до землі Маідалинської.