(Украинский)Новий Завіт (пер. Г. Деркач)

Переводы: (скрыть)(показать)
LXX Darby GRBP NRT IBSNT UBY NIV Jub GRBN EN_KA NGB GNT_TR Tanah Th_Ef MDR UKH Bible_UA_Kulish Комментарий Далласской БС LOP ITL Barkly NA28 GURF GR_STR SCH2000NEU New Russian Translation VANI LB CAS PodStr BibCH UKDER UK_WBTC SLR PRBT KZB NT_HEB MLD TORA TR_Stephanus GBB NT_OdBel 22_Macartur_1Cor_Ef VL_78 UBT SLAV BHS_UTF8 JNT UKR KJV-Str LXX_BS BFW_FAH DONV FIN1938 EKKL_DYAK BB_WS NTJS EEB FR-BLS UNT KJV NTOB NCB McArturNT Makarij3 BibST FIN1776 NT-CSL RST Mc Artur NT BBS ElbFld RBSOT GTNT ACV INTL ITAL NA27 AEB BARC NZUZ שRCCV TORA - SOCH LOGIC VCT LXX_Rahlfs-Hanhart DRB TanahGurf KYB DallasComment GERM1951 Dallas Jantzen-NT BRUX LXX_AB LANT JNT2 NVT
Книги: (скрыть)(показать)
(. Матв. Мар. Лук. Iван. Дiї. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Фил. Кол. 1Сол. 2Сол. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Євр. Як. 1Петр. 2Петр. 1Iван. 2Iван. 3Iван. Юд. Об. Пс. Пр.
Главы: (скрыть)(показать)
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28

(Украинский)Новий Завіт (пер. Г. Деркач)

Матвiя 15

1 Тоді прийшли до Ісуса книжники і фарисеї з Єрусалиму і запитали:

2 «Чому учні Твої порушують переказ старших? Бо не миють рук своїх, коли хліб споживають».

3 Він же відповів їм: «А чому ви порушуєте заповідь Божу заради переказу вашого?

4 Бо Бог заповідав: 'Шануй батька і матір', та: 'Хто злословить батька чи матір, нехай смертю помре'.

5 А ви кажете: 'Коли хто скаже батькові або матері: дар Богові те, чим би ви хотіли скористатися від мене,'

6 той може і не шанувати батька свого або матір свою. Тож вашим переказом усуваєте заповідь Божу.

7 Лицеміри! Добре прорік про вас Ісайя, говорячи:

8 'Наближаються до Мене люди ці устами своїми, і шанують Мене язиком своїм, серце ж їхнє далеко від Мене.

9 Та марно шанують Мене, навчаючи людським вченням і заповідям людським'».

10 І, покликавши народ, сказав їм: «Слухайте і розумійте!

11 Не те, що входить в уста, осквернює людину, але те, що виходить з уст, осквернює людину».

12 Тоді учні Його підійшли і сказали Йому: «Чи знаєш, що фарисеї, почувши це слово, спокусилися?»

13 Він же сказав у відповідь: «Всяка рослина, яку не Отець Мій Небесний насадив, викоріниться.

14 Залишіть їх, вони — сліпі проводарі сліпих. А коли сліпий веде сліпого, обидва впадуть в яму».

15 Петро ж, відповідаючи, сказав Йому: «Поясни нам цю притчу».

16 Ісус сказав: «Невже і ви ще не розумієте?

17 Чи ще не зрозуміли, що те, що входить в уста, йде в шлунок і виходить геть?

18 А те, що виходить з уст, з серця виходить; і це осквернює людину.

19 Бо з серця виходять: лихі думки, вбивства, перелюб, розпуста, крадіж, лжесвідчення, хула.

20 Це осквернює людину, а їсти немитими руками, не осквернює людину».

21 І, вийшовши звідти, Ісус пішов у сторони Тирські і Сидонські.

22 І ось жінка, хананеянка, прийшла з тих околиць і благала Його: «Господи, Сину Давидів, змилуйся наді мною: дочка моя тяжко біснується».

23 Але Він не відповідав їй ні слова. І учні Його, підійшовши, просили Його: «Відпусти її, бо кричить услід за нами».

24 Він же сказав у відповідь: «Я посланий тільки до овець дому Ізраїля».

25 Вона ж, підійшовши, вклонилась Йому і сказала: «Господи, допоможи мені!»

26 Він же сказав у відповідь: «Не добре взяти хліб у дітей і кинути собакам».

27 Вона ж відповіла: «Так, Господи, але ж і собаки їдять крихти, які падають зі столу господарів їх».

28 Тоді Ісус сказав у відповідь: «О жінко, велика віра твоя; нехай станеться за бажанням твоїм!» І дочка її видужала у той же час.

29 Перейшовши звідти, Ісус прийшов до моря Галілейського, і, зійшовши на гору, сів там.

30 І прийшло до Нього багато народу, маючи з собою кривих, сліпих, німих, калік і багато інших, і клали їх біля ніг Ісуса, і Він зцілив їх.

31 Так що люди дивувалися, бачучи, що німі розмовляють, каліки зцілені, криві ходять, а сліпі бачать, — і прославляли Бога Ізраїлевого.

32 Ісус же покликав учнів Своїх і сказав їм: «Жаль Мені людей, що вже три дні знаходяться при Мені і не мають що їсти; відпустити їх голодними не хочу, щоб не ослабли в дорозі».

33 І учні Його кажуть Йому: «Звідки нам взяти в пустині стільки хліба, щоб нагодувати стільки народу?»

34 Ісус запитав їх: «Скільки маєте хлібів?» Вони відповіли: «Сім і кілька рибок».

35 Тоді звелів людям посідати на землю.

36 І, взявши сім хлібів і рибу і, подякувавши Богові, ламав і давав учням Своїм, а учні — народові.

37 І їли всі і наситились; і назбирали кусків, що залишилися, сім повних кошів.

38 А тих, що їли, було чотири тисячі чоловік, крім жінок і дітей.

39 І, відпустивши народ, Він сів у човен і відплив в околиці Магдалинські.