Український Новий Заповіт (Пер. WBTC)

Переводы: (скрыть)(показать)
LXX Darby GRBP NRT IBSNT UBY NIV Jub GRBN EN_KA NGB GNT_TR Tanah Th_Ef MDR UKH Bible_UA_Kulish Комментарий Далласской БС LOP ITL Barkly NA28 GURF GR_STR SCH2000NEU New Russian Translation VANI LB CAS PodStr BibCH UKDER UK_WBTC SLR PRBT KZB NT_HEB MLD TORA TR_Stephanus GBB NT_OdBel 22_Macartur_1Cor_Ef VL_78 UBT SLAV BHS_UTF8 JNT UKR KJV-Str LXX_BS BFW_FAH DONV FIN1938 EKKL_DYAK BB_WS NTJS EEB FR-BLS UNT KJV NTOB NCB McArturNT Makarij3 BibST FIN1776 NT-CSL RST Mc Artur NT BBS ElbFld RBSOT GTNT ACV INTL ITAL NA27 AEB BARC NZUZ שRCCV TORA - SOCH LOGIC VCT LXX_Rahlfs-Hanhart DRB TanahGurf KYB DallasComment GERM1951 Dallas Jantzen-NT BRUX LXX_AB LANT JNT2 NVT
Книги: (скрыть)(показать)
. Матв. Мар. Лук. Iоан. Дiї. Яков. 1Пет. 2Пет. 1Iоан. 2Iоан. 3Iоан. Юди. Рим. 1Кор. 2Кор. Ґал. Еф. Фил. Кол. 1Сал. 2Сал. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Євр. Одкровен.
Главы: (скрыть)(показать)
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28

Український Новий Заповіт (Пер. WBTC)

Вiд Матвiя 14

1 На той час до Ірода, правителя Ґалилеї, дійшла чутка про Ісуса.

2 Він сказав своїм слугам: «Насправді цей чоловік є Іоаном Хрестителем, що воскрес із мертвих і тому має таку чудодійну силу».

3 Це ж Ірод іще раніше схопив Іоана, закував його в кайдани й кинув до в'язниці. Зробив він це, бо Іродіада, жінка брата Іродового Пилипа, забажала цього.

4 Іоан попереджав Ірода: «Не годиться жити з нею»,

5 а Ірод не слухався Іоана, хотів убити його, однак боявся людей, бо вони вважали того пророком.

6 Та коли настав день народження Ірода, дочка Іродіади танцювала перед ним і гостями та так догодила йому,

7 що він пообіцяв виконати будь-яке її бажання.

8 Мати навчила її сказати: «Дай мені голову Іоана Хрестителя на тарілці».

9 Цар, хоч і був засмучений, але вже дав обіцянку в присутності гостей своїх, що сиділи за столом, тож наказав виконати прохання дівчини.

10 Він послав людей до в'язниці, щоби стяли голову Іоанові.

11 Голову Іоана принесли на тарілці й віддали дівчині, а та віднесла її своїй матері.

12 І прийшли, почувши про це, учні Іоанові, забрали тіло його й поховали. Потім вони пішли до Ісуса й розповіли про все, що сталося.

13 Довідавшись про це, Ісус поплив на човні до безлюдного місця, щоб побути на самоті. Та коли люди дізналися, де Він, то пішли слідом за Ним зі своїх міст.

14 Коли Ісус вийшов із човна і побачив великий натовп, то був сповнений жалю до цих людей і зцілив недужих, яких люди привели з собою.

15 Як настав вечір, Його учні прийшли й сказали: «Це місце безлюдне, і вже досить пізно. Відпусти людей, щоб вони змогли піти по селах і купити собі поїсти».

16 Але Ісус відповів: «Їм не треба йти звідси. Дайте їм поїсти!»

17 Учні тоді Йому кажуть: «У нас нічого немає, крім п'яти хлібин та двох рибин».

18 І мовив Ісус: «Приведіть усіх до Мене».

19 Він звелів людям посідати на траву, тоді дістав ті п'ять хлібин та дві рибини, підняв очі до неба, дякуючи Богу за їжу, розламав хліб і дав хлібини Своїм учням, а вони роздали народу.

20 Всі поїли й наїлися, а потім учні ще зібрали дванадцять кошиків із залишками їжі.

21 А тих, що їли, було близько п'яти тисяч чоловік, не рахуючи жінок та дітей.

22 Одразу ж після цього Ісус звелів Своїм учням сісти в човен і переплисти на інший берег озера, а сам залишився, щоб відпустити людей.

23 Коли ж Він відпустив їх, то пішов на пагорб помолитися. І як настав вечір, Ісус був там на самоті.

24 Човен відплив вже досить далеко від берега, і кидали хвилі його з боку на бік, бо бив вітер в обличчя.

25 Десь між третьою та шостою ранку Ісус пішов до Своїх учнів, ступаючи по воді.

26 Коли ті побачили, що Він іде по озеру, то жахнулись і з переляку закричали: «Це привид!»

27 Тієї ж миті Ісус мовив до них: «Заспокойтеся! Це Я! Не бійтеся!»

28 На те Петро Йому сказав: «Господи, якщо це Ти, звели мені підійти до Тебе по воді».

29 І сказав Ісус: «Іди сюди!» Петро вийшов із човна, і пішов по воді, і підійшов до Ісуса.

30 Раптом відчувши сильний вітер, Петро злякався, почав тонути і закричав: «Господи, спаси мене!»

31 Ісус одразу ж простягнув до нього руку, схопив його і мовив: «Маловіре, чого ти засумнівався?»

32 А коли вони разом сіли в човен, вітер вщух.

33 Усі, хто був у човні, вклонилися Ісусові, мовивши: «Ти істинно Син Божий!»

34 Перепливши озеро, вони прибули до землі Ґенісаретської.

35 Коли мешканці Ґенісарету впізнали Ісуса, вони рознесли звістку про Його прихід по всіх околицях.

36 І привели до Нього всіх хворих, благаючи дозволу торкнутися хоча б краю вбрання Його. І всі, хто зробив це, повністю зцілилися.