Украинский НЗ (Пер. о. Р. Турконяка)

Переводы: (скрыть)(показать)
LXX Darby GRBP NRT IBSNT UBY NIV Jub GRBN EN_KA NGB GNT_TR Tanah Th_Ef MDR UKH Bible_UA_Kulish Комментарий Далласской БС LOP ITL Barkly NA28 GURF GR_STR SCH2000NEU New Russian Translation VANI LB CAS PodStr BibCH UKDER UK_WBTC SLR PRBT KZB NT_HEB MLD TORA TR_Stephanus GBB NT_OdBel 22_Macartur_1Cor_Ef VL_78 UBT SLAV BHS_UTF8 JNT UKR KJV-Str LXX_BS BFW_FAH DONV FIN1938 EKKL_DYAK BB_WS NTJS EEB FR-BLS UNT KJV NTOB NCB McArturNT Makarij3 BibST FIN1776 NT-CSL RST Mc Artur NT BBS ElbFld RBSOT GTNT ACV INTL ITAL NA27 AEB BARC NZUZ שRCCV TORA - SOCH LOGIC VCT LXX_Rahlfs-Hanhart DRB TanahGurf KYB DallasComment GERM1951 Dallas Jantzen-NT BRUX LXX_AB LANT JNT2 NVT
Книги: (скрыть)(показать)
. Матв. Мар. Лук. Iван. Дiї. Яков. 1Пет. 2Пет. 1Iван. 2Iван. 3Iван. Юда. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Фил. Кол. 1Сол. 2Сол. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Євр. Об.
Главы: (скрыть)(показать)
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28

Украинский НЗ (Пер. о. Р. Турконяка)

Вiд Матвiя 13

1 Того дня Ісус вийшов з дому і сидів біля моря;

2 і зібралися коло Нього численні юрби; Він увійшов у човен і сів, а всі люди стояли на березі.

3 Він багато говорив їм притчами, кажучи: Ось вийшов сіяч сіяти.

4 І як він сіяв, одне зерно впало при дорозі, і прилетіли птахи та видзьобали його.

5 Інше впало на кам'яний ґрунт, де не було багато землі, і швидко зійшло, бо не мало глибокої землі;

6 а як зійшло сонце, вигоріло і, не маючи кореня, всохло.

7 Інше впало в терня, а терня виросло й заглушило його.

8 Інше впало на добру землю і давало плід: одне в сто разів, одне в шістдесят, одне в тридцять разів.

9 Хто має вуха, [щоб слухати,] нехай слухає.

10 Підійшовши, учні сказали Йому: Чому ти говориш до них притчами?

11 А Він у відповідь сказав їм: Бо вам дано пізнати таємниці Царства Небесного, а їм не дано.

12 Бо хто має, тому дасться, і матиме понад міру; а хто не має, то й те, що має, відбереться від нього.

13 Я тому говорю до них притчами, що, дивлячись, вони не бачать, а слухаючи, - не чують і не розуміють;

14 і збувається в них пророцтво Ісаї, який каже: Слухом почуєте, та не будете розуміти, і, дивлячись, завважите, та не будете бачити.

15 Бо огрубіло серце в цього народу, і вухами недочувають, і свої очі зажмурили, щоб не побачити очима і не почути вухами; та й серцем не зрозуміли і не навернулися, аби Я зцілив їх.

16 Ваші ж очі щасливі, бо бачать, і ваші вуха, бо чують;

17 щиру правду кажу вам, що багато пророків і праведників бажали бачити те, що ви бачите, але не бачили; і чути хотіли те, що ви чуєте, але не чули.

18 Отже, послухайте притчу про сіяча.

19 До кожного, що слухає слово Царства і не розуміє, приходить лукавий і забирає посіяне в його серці; це те, що сіяне при дорозі.

20 А посіяне на на кам'янистому - це той, що слухає слово і негайно з радістю його приймає,

21 але не маючи в собі кореня, він є непостійний, і коли настає скрута або переслідування через слово, він швидко спокушується.

22 Посіяне в тернях - це той, що слухає слово, але клопоти світу та омана багатства глушать те слово і воно лишається без плоду.

23 А посіяне в добру землю - це той, хто слухає слово і розуміє, тому приносить плід - один родить у сто разів більше, один у шістдесят, один у тридцять.

24 Іншу притчу подав їм, кажучи: Подібне Царство Небесне до того, хто сіє добре насіння на своїм полі.

25 Коли люди спали, прийшов ворог, посіяв кукіль серед пшениці та й пішов.

26 А як зійшло збіжжя і дало плід, тоді з'явився і кукіль.

27 Прийшли слуги господаря і сказали Йому: Пане, хіба не добірне насіння ти сіяв на твоїм полі? Звідки ж узявся кукіль?

28 А Він сказав ім: Ворожа людина це зробила. І кажуть Йому раби: Хочеш, щоб ми пішли й випололи його?

29 Він же сказав: Ні, бо, вириваючи кукіль, щоб ви часом не повиривали з ним пшениці.

30 Залиште, щоб росло і те, й те разом до жнив, а під час жнив скажу женцям: зберіть спершу кукіль та зв'яжіть його в снопи, аби спалити його, а пшеницю складіть до моєї клуні.

31 Іншу притчу подав їм, кажучи: Царство Небесне подібне до зерна гірчиці, що його людина взяла та й посіяла на своїм полі;

32 воно, хоч і найменше з усіх зерен, та коли виросте, стає більшим за всю городину і стає деревом, так що прилітають птахи небесні і гніздяться на його гілках.

33 Іншу притчу навів їм: Царство Небесне подібне до закваски, що її жінка взяла й поклала до трьох мірок борошна, доки все не вкисне.

34 Це все казав Ісус людям у притчах, а без притчі нічого їм не казав,

35 щоб збулося сказане пророком, що промовляє: Відкрию уста мої в притчах, виявлю сховане від початку світу.

36 Залишивши натовп, прийшов до хати. І приступили до Нього учні Його, кажучи: Роз'ясни нам притчу про польовий кукіль.

37 Він же, відповідаючи, сказав: Той, що посіяв добре насіння, - це Син Людський,

38 а поле - це світ; добре ж насіння - це сини Царства; кукіль посіяв, - це диявол; жнива - це кінець світу; а женці - це ангели.

40 Отже, як збирають кукіль і палять у вогні, так буде при кінці світу;

41 Син Людський пошле своїх ангелів, які зберуть із його Царства всі спокуси й тих, що чинять беззаконня,

42 і вкинуть їх у вогняну піч; там буде плач і скрегіт зубів.

43 Тоді праведники засяють, як сонце, в Царстві Батька свого. Хто має вуха, нехай слухає.

44 Царство Небесне подібне до скарбу, схованого на полі, який людина, знайшовши, ховає і з тієї радости йде та продає все, що має, й купує те поле.

45 Ще Царство Небесне подібне до людини - купця, що шукає гарних перлин:

46 знайшовши ж одну дорогоцінну перлину, іде, продає все, що має, і купує її.

47 Царство Небесне подібне також до невода, вкиненого в море, що назбирав усякої всячини,

48 якого, коли він наповниться і витягнуть його на берег, сівши, виберуть усе добре до посудин, а погане викинуть геть.

49 Так буде при кінці світу: вийдуть ангели і відлучать злих з-поміж праведних,

50 який людина у вогняну піч; там буде плач і скрегіт зубів.

51 [Каже їм Ісус:] Чи зрозуміли це все? Відповідають Йому: Так.

52 Він же сказав їм: Задля цього кожний книжник, що навчений про Царство Небесне, подібний до людини-господаря, що видобуває зі своєї скарбниці нове й старе.

53 Коли скінчив Ісус ці притчі, пішов звідти.

54 Прийшовши до своєї батьківщини, навчав їх у їхній синаґозі, так що дивувалися вони й говорили: Звідки в Нього ця мудрість і сили?

55 Хіба Він не Син теслі? Хіба не Його мати зветься Марією, а брати Його Яків, і Йосип, і Симон, і Юда?

56 Хіба Його сестри не всі між нами? Тож звідки у Нього це все?

57 Обурювались ним. Ісус же сказав їм: Пророк не має шани тільки в своїй батьківщині та в своїй хаті

58 І не зробив там багатьох див через їхнє невірство.