(Украинский)Новий Завіт (пер. Г. Деркач)

Переводы: (скрыть)(показать)
LXX Darby GRBP NRT IBSNT UBY NIV Jub GRBN EN_KA NGB GNT_TR Tanah Th_Ef MDR UKH Bible_UA_Kulish Комментарий Далласской БС LOP ITL Barkly NA28 GURF GR_STR SCH2000NEU New Russian Translation VANI LB CAS PodStr BibCH UKDER UK_WBTC SLR PRBT KZB NT_HEB MLD TORA TR_Stephanus GBB NT_OdBel 22_Macartur_1Cor_Ef VL_78 UBT SLAV BHS_UTF8 JNT UKR KJV-Str LXX_BS BFW_FAH DONV FIN1938 EKKL_DYAK BB_WS NTJS EEB FR-BLS UNT KJV NTOB NCB McArturNT Makarij3 BibST FIN1776 NT-CSL RST Mc Artur NT BBS ElbFld RBSOT GTNT ACV INTL ITAL NA27 AEB BARC NZUZ שRCCV TORA - SOCH LOGIC VCT LXX_Rahlfs-Hanhart DRB TanahGurf KYB DallasComment GERM1951 Dallas Jantzen-NT BRUX LXX_AB LANT JNT2 NVT
Книги: (скрыть)(показать)
(. Матв. Мар. Лук. Iван. Дiї. Рим. 1Кор. 2Кор. Гал. Еф. Фил. Кол. 1Сол. 2Сол. 1Тим. 2Тим. Тит. Флм. Євр. Як. 1Петр. 2Петр. 1Iван. 2Iван. 3Iван. Юд. Об. Пс. Пр.
Главы: (скрыть)(показать)
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28

(Украинский)Новий Завіт (пер. Г. Деркач)

Матвiя 13

1 Того ж дня Ісус вийшов з дому і сів біля моря.

2 Та й зібралось до Нього багато народу, так що Він увійшов у човен і сів, а весь народ стояв на березі.

3 І Він навчав їх багато притчами, кажучи: «Ось вийшов сіяч сіяти;

4 і, коли він сіяв, одні зерна впали край дороги, і налетіли птахи, і повидзьобували їх.

5 Інші ж упали на грунт кам'янистий, де небагато було землі, і скоро посходили, бо земля була неглибока.

6 Коли ж зійшло сонце, зів'яли і, не маючи коріння — всохли.

7 Інші ж упали між тернини, і виросла тернина, і заглушила їх.

8 Інші ж упали на добру землю і принесли плід: одні в стократ, другі в шістдесят, інші ж в тридцять.

9 Хто має вуха слухати, нехай слухає!»

10 І підійшли учні і запитали Його: «Чому Ти говориш до них притчами?»

11 Тоді Він пояснив їм: «Тому, що вам дано знати таємниці Царства Небесного, а їм же не дано.

12 Бо хто має, тому дасться і примножиться, а хто не має, в того відніметься і те, що має.

13 Я тому говорю їм притчами, бо вони, дивлячись, не бачать, і, слухаючи, не чують і не розуміють.

14 І збувається над ними пророцтво Ісайї, яке говорить: 'Слухом почуєте, та не зрозумієте; очима дивитись будете, та не побачите'.

15 Бо затверділо серце народу цього, й вони вухами туго чують, і очі свої заплющили, щоб не побачити очима, і не почути вухами, і не зрозуміти серцем, і не навернутись, щоб Я зцілив їх.

16 Ваші ж очі блаженні, тому що бачать, і вуха ваші, тому що чують.

17 Бо по правді кажу вам, що багато пророків і праведників бажали бачити те, що ви бачите, і не бачили, та чути те, що ви чуєте, і не чули.

18 Послухайте притчу про сіяча.

19 До кожного, хто слухає слово про Царство і не розуміє, приходить лукавий і викрадає посіяне в серці його — ось кого означає посіяне при дорозі.

20 А посіяне на кам'янистому грунті, це той, хто чує слово і негайно з радістю приймає його,

21 але не має кореня в собі і є нестійкий; коли ж приходить скорбота або гоніння за слово, зараз же спокушається.

22 А посіяне в тернах, це той, хто слухає слово, та клопоти світу цього і омана багатства заглушують слово, і воно залишається безплідним.

23 Посіяне ж на добрій землі, це той, хто слухає слово і розуміє, і приносить плід в стократ, інший в шістдесят, а інший в тридцять».

24 Ще іншу притчу Він запропонував їм, кажучи: «Царство Небесне подібне до чоловіка, котрий посіяв добре насіння на ниві своїй.

25 Коли ж люди спали, прийшов ворог його, посіяв між пшеницею кукіль і пішов.

26 Коли ж зійшло збіжжя і показався колос, появився тоді і кукіль.

27 Прийшли слуги господаря і сказали йому: 'Пане, чи ж не добре насіння сіяв ти на полі твоїм? Звідки ж взявся кукіль?'

28 Він же відповів їм: 'Це зробив чоловік — ворог'. Слуги запитали його: 'Чи хочеш, щоб ми пішли і його випололи?'

29 Він же відповів їм: 'Ні, щоб, виполюючи кукіль, ви не вирвали разом і пшениці.

30 Нехай ростуть разом до жнив, а в жнива я скажу женцям: зберіть перше кукіль і пов'яжіть в снопи, щоб їх спалити, а пшеницю зберіть у клуню мою'».

31 Іншу притчу запропонував Він їм, кажучи: «Царство Небесне подібне до зерна гірчичного, яке чоловік взяв і посіяв на полі своїм.

32 Хоч воно найменше з усього насіння, але, як виросте, буває більше усіх злаків і навіть стає деревом, так що прилітає птаство небесне і ховається у віттях його».

33 Іншу притчу Він сказав їм: «Царство Небесне подібне до розчини, яку жінка бере і кладе на три мірки муки, аж поки не вкисне все».

34 Все це Ісус говорив людям притчами, і без притчі нічого не говорив їм,

35 щоб справдилося сказане через пророка, котрий сказав: «Відкрию в притчах уста Мої, розповім про приховане від створення світу».

36 Тоді Ісус відпустив народ і ввійшов у дім. І підійшли до Нього учні Його, кажучи: «Поясни нам притчу про кукіль на полі».

37 Він же пояснив їм: «Сіяч доброго насіння — це Син Людський,

38 а поле — це світ; добре насіння — це сини Царства, а кукіль — сини лукавого;

39 ворог, який посіяв їх, є диявол; жнива — кінець світу, а женці — це ангели.

40 Отож, як збирається кукіль і палиться вогнем, так буде наприкінці світу цього:

41 Син Людський пошле ангелів Своїх, і зберуть вони із Царства Його всі спокуси і тих, що чинять беззаконня,

42 та й вкинуть їх у піч вогненну; там буде плач і скрегіт зубів.

43 Тоді праведники засяють, як сонце в Царстві Отця свого. Хто має вуха слухати, нехай слухає.

44 Ще Царство Небесне подібне до скарбу, захованого на полі, який чоловік, знайшовши, приховав і, радіючи з того, йде і продає все, що має, та й купує те поле.

45 Ще Царство Небесне подібне до купця, який шукає добрих перлин.

46 І, знайшовши одну дорогоцінну перлину, він пішов і продав усе, що мав, і купив її.

47 Ще Царство Небесне подібне до невода, закинутого в море, який захопив риби всякого роду.

48 І як наповнився, то витягли його на берег і, сівши, вибрали, що добре в корзини, а погане викинули геть.

49 Так буде і при кінці світу: вийдуть ангели та й відділять злих зпоміж праведних.

50 І вкинуть їх у піч вогненну: там буде плач і скрегіт зубів».

51 І Ісус запитав їх: «Чи зрозуміли все це?» Вони відповіли: «Так, Господи!»

52 Він же сказав їм: «Тому кожний книжник, навчений Царству Небесному, подібний до господаря дому, який виносить із свого скарбу нове та старе».

53 І, коли Ісус скінчив ці притчі, пішов звідти.

54 І, прийшовши у Свою батьківщину, навчав їх у синагозі, так що вони дивувались і казали: «Звідки в Нього така мудрість і сила?

55 Хіба Він не син тесляра? Хіба не Його мати зветься Марія? А брати Його: Яків, Йосиф, Симон та Іуда?

56 І сестри Його хіба не всі з нами? Звідки ж у Нього все це?»

57 І спокушались Ним. Ісус же їм сказав: «Не буває пророка без честі, хіба тільки на батьківщині своїй і в домі своїм».

58 І не вчинив там багато чудес через їхнє невір'я.