1 Сталося так, що коли Ісус закінчив навчати Своїх дванадцятьох учнів, то подався навчати та проповідувати по інших містах Ґалилеї.
2 Іоан Хреститель, що був на той час у в'язниці, почувши про діяння Христові,
3 послав своїх учнів запитати в Нього: «Ти Той, що мав прийти, чи мусимо чекати іншого?»
4 І мовив їм Ісус у відповідь: «Ідіть і перекажіть Іоанові те, що чуєте і бачите: сліпі прозрівають,
5 криві ходять, прокажені зціляються, глухі чують, мертві воскресають, а вбогим проповідується Добра Звістка.
6 Блаженний той, хто може прийняти Мене».
7 Коли ті пішли, Ісус почав говорити присутнім про Іоана: «На що ви ходили дивитися в пустелі? На очерет, що його вітер гойдає?
8 Що ви ходили побачити? Чоловіка у вишуканому вбранні? Слухайте! Пишно вбрані сидять у царських палацах.
9 Так що ж ви ходили побачити? Пророка? Так, кажу вам, той, кого ви бачили - більше ніж пророк!
10 Це саме про Нього сказано у Святому Письмі: «Дивись! Я посилаю Свого посланця перед Тобою. Він приготує Тобі дорогу».
11 Істинно кажу вам: серед усіх народжених на світі не було ще ніколи більшого за Іоана Хрестителя, але найменший у Царстві Небесному все ж більший за Іоана.
12 З того часу, як прийшов Іоан Хреститель, і дотепер Царство Небесне страждає від шалених нападів, і лихі люди намагаються здобути його силоміць.
13 Бо всі пророки й Закон Мойсеїв провіщали це, допоки Іоан не прийшов.
14 Якщо ви згодні прийняти те, про що говорили Закон і пророки, то він - Іоан - і є Іллєю, чиє пришестя провіщувалося.
15 Той, хто має вуха, нехай слухає!
16 З ким порівняти Мені це покоління людей? Вони, немов діти, що сидять на майдані та гукають до інших:
17 «Ми грали для вас на сопілці, та ви не танцювали! Ми співали жалібних пісень, та ви не сумували».
18 Прийшов був Іоан Хреститель, що не їв, як інші, та не пив вина, а вони кажуть: «У нього вселився біс».
19 Тоді прийшов Син Людський, що їсть, як інші, і п'є вино, а вони кажуть: «Погляньте на Нього! Він ненажера та п'яниця! Він приятель митників і грішників!» Та мудрість виправдовується справами.»
20 І почав Ісус докоряти жителям тих міст, де було здійснене найбільше з Його чудес, бо вони не розкаялися у своїх гріхах.
21 Він сказав: «Горе тобі, Хоразине! Горе тобі, Вефсаїдо! Кажу так, бо якби чудеса, що здійснилися у вас, сталися б у Тирі чи Сидоні, то там би люди давно вже розкаялись, одягли волосяниці й посипали голови попелом.
22 Але Я кажу вам: Судного Дня легше буде Тиру та Сидону, ніж вам!
23 А ти, Капернауме, невже ти гадаєш, що будеш піднесений до слави Небесної? Ні, ти зійдеш у пекло! Кажу так, бо якби в Содомі здійснилися такі дива, які сталися тут, те місто існувало б дотепер!
24 Але Я кажу тобі, що Судного Дня легше буде землі Содомській, ніж тобі».
25 І далі вів Ісус: «Славлю Тебе, Отче, Господи Неба і Землі, бо Ти приховав це від мудрих і розумних, а відкрив простим.
26 Так, Отче, це сталося, бо так було Тобі до вподоби.
27 Все було передано Мені Отцем Моїм. Ніхто не знає Сина, крім Отця, і Отця ніхто не знає, крім Сина та того, кому Син хоче відкрити Отця Свого.
28 Всі втомлені та обтяжені, приходьте до Мене, і Я поверну вас до життя.
29 Візьміть Моє ярмо собі і навчайтеся в Мене, бо Я лагідний і покірливий, і ви знайдете відпочинок душам своїм.
30 Бо ярмо, що Я даю вам, - легке, і тягар, що кладу на ваші плечі, - неважкий».